Прекрасная история от Олекси Негребецького

Ходив учора в податкову зніматися з єдиного податку й переходити на загальний. Бо прибутки проявляють упевнену тенденцію до зменшення аж до зникнення, а єдиний податок щомісяця мусиш платити...
Одно слово, простягаю я руку, щоб одчинити двері в осередок темних фіскальних демонів, як у цю мить якась дурочка як вирветься звідти! І ручкою дверей - мене по пальцях! З великого півнігтя зірвала, б... така! Боляче!
Покректав я, поплювався, здав у канцелярію заяву, виходжу на сонечко, оглядаю завдану травму - ніготь стирчить перпендикулярно до нігтьового ложа - няньчу хвору руку... І помічаю, якими очима дивляться на мене дрібні підприємці, що в тую податкову чимчикують... Один навіть не витримав: "Шо, уже началі пьітать?!"

via nehrebeckyj, как и было сказано.